Навігація
Посилання


Актуальні проблеми конституційного права України

15.4. Перспективи реформування діяльності інших правоохоронних органів в умовах захисту Конституції України


До системи інших правоохоронних органів України реформування яких пов´язано з забезпеченням конституційної реформи слід віднести:

а) митні органи;

б) органи охорони державного кордону України;

г) державну податкову службу України;

д) державна контрольно-ревізійна служба та ін.

Митні органи в Україні очолює Державна митна служба України (далі Митна служба), що є центральним органом державної виконавчої влади. Саме на неї покладено відповідальність за:

а) реалізацію митної політики України;

б) забезпечення додержання законодавства про митну справу;

в) ефективне функціонування митної служби. Вона є керівним органом єдиної державної митної системи, що включає в себе митниці та підпорядковані Митній службі підприємства та організації. У своїй діяльності Митна служба керується Конституцією України, законами та іншими нормативними актами.

У межах своєї компетенції Митна служба:

а) організовує виконання законодавчих актів;

б) здійснює систематичний контроль за їх виконанням;

в) узагальнює практику застосування законодавства з питань митної справи;

г) розробляє пропозиції щодо вдосконалення митної справи;

д) вносить їх на розгляд Президента та Кабінету Міністрів України.

Завданнями Митної служби є:

а) забезпечення у межах своєї компетенції економічної безпеки України;

б) забезпечення додержання законодавства про митну справу;

в) забезпечення виконання зобов´язань, що випливають з міжнародних договорів України стосовно митної справи;

г) вдосконалення засобів митного регулювання торговельно-економічних відносин, виходячи з пріоритетів розвитку економіки України і створення сприятливих умов для її участі у міжнародному розподілі праці;

д) своєчасне й повне внесення до державного бюджету мита, податків та інших сум, що надходять від митних органів і підлягають зарахуванню до бюджету;

е) сприяння у здійсненні заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів, що вивозяться, і додержання суб´єктами зовнішньоекономічної діяльності інтересів України на зовнішньому ринку;

є) сприяння створенню умов для прискорення товарообігу і пасажиропотоку через митний кордон України;

ж) боротьба з контрабандою, порушеннями митних правил і законодавства про податки, що їх стягують при переміщенні через митний кордон України товарів та інших предметів;

з) забезпечення участі України у міжнародному співробітництві з питань митної справи, включаючи припинення незаконного обороту наркотичних засобів та психотропних речовин, зброї, предметів культурної та історичної спадщини, об´єктів інтелектуальної власності;

и) ведення митної статистики;

і) забезпечення інформованості державних органів, підприємств, установ, організацій та громадськості з питань митної справи;

ї) організація підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів у галузі митної справи. Здійснюючи передбачені законодавством завдання, Митна служба реалізує організаційну, контрольну, координуючу, нормотворчу, міжнародну та деякі інші функції, форми і методи. При виконанні покладених на неї функцій взаємодіє з міністерствами, іншими центральними і місцевими орг

анами державної влади і місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності.

Митна служба у межах своїх повноважень видає накази та інструкції, організовує і перевіряє їх виконання, а у разі потреби разом з іншими органами державного та господарського будівництва видає спільні акти. Її очолює голова, який має заступників. Голова Митної служби призначається Президентом України і персонально відповідає за виконання покладених на службу завдань і здійснення нею своїх функцій. У Митній службі створюється колегія у складі голови, заступників голови за посадою та інших керівних працівників, у тому числі й інших органів державної виконавчої влади та представників громадських об´єднань. Членів колегії затверджує Кабінет Міністрів України за поданням голови Митної служби. Свою роботу колегія проводить шляхом засідань, які збираються за потребою, але не рідше як два рази на квартал. Колегія приймає рішення більшістю присутніх на засіданні членів колегії. Рішення проводяться у життя, як правило, наказами голови Митної служби. Гранична чисельність і фонд оплати праці працівників центрального апарату Митної служби затверджуються Кабінетом Міністрів України, а структура центрального апарату — віце-прем´єр-міністром України, до компетенції якого входить організація і забезпечення здійснення митної справи. Штатний розпис центрального апарату та Положення про його структурні підрозділи затверджує голова Митної служби. Державна митна служба України є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням. Потребує реформування законодавство про Митну службу, повноваження центрального апарату і місцевих підрозділів, скорочення чисельності їх працівників та функції, форми і методи її роботи.

Крім забезпечення митної безпеки, важливе значення для національної безпеки України має охорона державних кордоні в. Закон України «Про державний кордон України» від 4 листопада 1991 р. встановлює, що державний кордон України це лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України суші, вод, надр, повітряного простору. Державний кордон України визначається рішеннями Верховної Ради України, а його зміна — виключно всеукраїнським референдумом та міжнародними договорами України. Кабінет Міністрів України у межах своїх повноважень вживає заходів щодо забезпечення охорони та захисту державного кордону і території України. Охорона і захист державного кордону України покладаються на державну прикордонну службу. Закон України «Про державну прикордонну службу України» від 3 квітня 2003 р. закріплює її основні завдання якими є забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні. Основними функціями Державної прикордонної служби України є:

1) охорона державного кордону України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах з метою недопущення незаконної зміни проходження його лінії, забезпечення дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму;

2) здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна, а також виявлення і припинення випадків незаконного їх переміщення;

3) охорона суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні та контроль за реалізацією прав і виконанням зобов´язань у цій зоні інших держав, українських та іноземних юридичних і фізичних осіб, міжнародних організацій;

4) ведення розвідувальної, інформаційно-аналітичної та оперативно-розшукової діяльності в інтересах забезпечення захисту державного кордону України;

5) участь у боротьбі з організованою злочинністю та протидія незаконній міграції на державному кордоні України та в межах контрольованих прикордонних районів;

6) участь у здійсненні державної охорони місць постійного і тимчасового перебування Президента України та інших посадових осіб, визначених законами України;

7) охорона закордонних дипломатичних установ України;

8) координація діяльності військових формувань та відповідних правоохоронних органів, пов´язаної із захистом державного кордону України, а також діяльності державних органів, що здійснюють різні види контролю при перетинанні державного кордону України або беруть участь у забезпеченні режиму державного кордону, прикордонного режиму і режиму в пунктах пропуску через державний кордон України.

До основних принципів діяльності Державної прикордонної служби України відносяться:

а) законність;

б) повага і дотримання прав та свобод людини та громадянина;

в) позапартійність;

г) безперервність;

д) поєднання гласних, негласних та конспіративних форм і методів діяльності;

е) єдиноначальність; є) колегіальність при розробці важливих рішень;

ж) взаємодія з органами державної влади, органами місцевого самоврядування та громадськими організаціями при здійсненні покладених на Державну прикордонну службу України завдань;

з) відкритість для демократичного цивільного контролю.

Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення і має таку загальну структуру:

1) спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах охорони державного кордону;

2) територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону;

3) Морська охорона, яка складається із загонів морської охорони;

4) органи охорони державного кордону — прикордонні загони, окремі контрольно-пропускні пункти, авіаційні частини;

5) розвідувальний орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону. Реформування державної прикордонної служби забезпечується удосконаленням законодавства, оптимальної чисельності працівників і службовців, повноважень, функцій, форм і методів її діяльності.

З метою ефективного наповнення Державного та місцевих бюджетів в Україні утворена і діє державна податкова служба. До її системи органів включаються:

а) Державна податкова служба України (ДПСУ);

б) державні податкові служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі;

в) державні податкові служби у районах, містах (крім міст Києва і Севастополя), районах у містах (далі органи державної податкової служби). До складу органів державної податкової служби входять відповідні спеціальні підрозділи з боротьби із податковими правопорушеннями (далі податкова міліція). ДПСУ залежно від кількості платників податків та інших місцевих умов може утворювати міжрайонні (на два і більше районів), об´єднані (на місто і район) державні податкові інспекції та у їх складі відповідні підрозділи податкової міліції. Для колективного вирішення питань у ДПСУ та державних податкових адміністраціях в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються колегії. Чисельність і склад колегії ДПАУ затверджуються Кабінетом Міністрів України, а колегій державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі ДПСУ. Колегії є дорадчими органами, вони розглядають найважливіші напрями діяльності відповідних державних податкових адміністрацій. Завдання органів державної податкової служби закріплюються Законом України «Про державну податкову службу України» від 4 грудня 1990 р. (у редакції від 24 грудня 1993 р.). Цей Закон визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності. До завдань органів державної податкової служби закон відносить:

а) здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов´язкових платежів), а також неподаткових доходів, встановлених законодавством (далі податки, інші платежі);

б) внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства;

в) прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів i методичних рекомендацій з питань оподаткування;

г) формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб платників податків та інших обов´язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків — юридичних осіб;

д) роз´яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків;

е) запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються спеціальні звання. Порядок їх присвоєння, розмір надбавок за звання та Положення про них затверджуються Кабінетом Міністрів України. До системи таких звань включаються:

а) головний державний радник податкової служби;

б) державний радник податкової служби I рангу;

в) державний радник податкової служби II рангу;

г) державний радник податкової служби III рангу;

д) радник податкової служби I рангу;

е) радник податкової служби II рангу;

є) радник податкової служби III рангу;

ж) інспектор податкової служби I рангу;

з) інспектор податкової служби II рангу;

и) інспектор податкової служби III рангу. Посадовим особам і працівникам органів державної податкової служби видається службове посвідчення, зразок якого затверджує ДПСУ.

У структурі органів державної податкової служби утворено податкову міліцію. Вона складається із спеціальних підрозділів з боротьби з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.

Закон покладає на податкову міліцію певні завдання, а саме:

а) запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення;

б) розшук платників, які ухиляються від сплати податків, інших платежів;

в) запобігання корупції в органах державної податкової служби та виявлення її фактів;

г) гарантування безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов´язаних з виконанням службових обов´язків.

Законом закріплено структуру податкової міліції, до складу якої входять:

а) Головне управління податкової міліції;

б) Слідче управління податкової міліції;

в) Управління з боротьби з корупцією в органах державної податкової служби ДПСУ;

г) управління податкової міліції, слідчі відділи податкової міліції, відділи з боротьби з корупцією в органах державної податкової служби відповідних державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі;

д) відділи податкової міліції, слідчі відділення (групи) податкової міліції відповідних державних податкових інспекцій у районах, містах, районах у містах, міжрайонних та об´єднаних державних податкових інспекцій. Податкову міліцію очолює її начальник, який за посадою є Першим заступником Голови ДПСУ. У державних податкових адміністраціях в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі податкову міліцію очолюють начальники її управлінь, які за посадою є першими заступниками голів відповідних державних податкових адміністрацій.

Закон закріплює відповідно до покладених на податкову міліцію завдань певні її повноваження, а саме вона:

а) приймає і реєструє заяви, повідомлення та іншу інформацію про злочини і правопорушення, віднесені до її компетенції, здійснює у встановленому порядку їх перевірку і приймає щодо них передбачені законом рішення;

б) проводить відповідно до закону оперативно-розшукову діяльність, досудову підготовку матеріалів за протокольною формою, а також дізнання та досудове (попереднє) слідство у межах своєї компетенції, вживає заходів до відшкодування заподіяних державі збитків;

в) виявляє причини й умови, що сприяли вчиненню злочинів та інших правопорушень у сфері оподаткування, вживає заходів до їх усунення;

г) гарантує безпеку працівників органів державної податкової служби та їх захист від протиправних посягань, пов´язаних з виконанням ними посадових обов´язків;

д) запобігає корупції та іншим службовим порушенням серед працівників державної податкової служби;

е) збирає, аналізує, узагальнює інформацію щодо порушень податкового законодавства, прогнозує тенденції розвитку негативних процесів кримінального характеру, пов´язаних з оподаткуванням. Атестовані працівники податкової міліції незалежно від посади, яку вони обіймають, місцезнаходження і часу у разі звернення до них громадян або посадових осіб із заявою чи повідомленням про загрозу особистій чи громадській безпеці або у разі безпосереднього виявлення такої загрози повинні невідкладно вжити заходів щодо запобігання правопорушенню і його припинення, рятування людей, подання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події, про що повідомити у найближчий орган внутрішніх справ. Закон передбачає права податкової міліції при виконанні ними покладених на них обов´язків у межах правових норм, що закріплюються Законом України «Про міліцію». На службу до податкової міліції приймаються на контрактній основі громадяни України, які мають відповідну освіту, здатні за своїми особистими, діловими, моральними якостями та станом здоров´я виконувати покладені на неї обов´язки. Зараховані на службу до податкової міліції особи начальницького складу, складають і підписують присягу, текст якої зберігається в їх особовій справі. Вони проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, і на час служби знімаються з військового обліку і перебувають у кадрах податкової міліції ДПСУ. Їм присвоюють спеціальні звання.

Вищий начальницький склад:

  • а) генерал-лейтенант податкової міліції;
  • б) генерал-майор податкової міліції.

Старший начальницький склад:

  • а) полковник податкової міліції;
  • б) підполковник податкової міліції;
  • в) майор податкової міліції.

Середній начальницький склад:

  • а) капітан податкової міліції;
  • б) старший лейтенант податкової міліції;
  • в) лейтенант податкової міліції.

Молодший начальницький склад:

  • а) старший прапорщик податкової міліції;
  • б) прапорщик податкової міліції.

Законодавством передбачається певний порядок присвоєння спеціальних звань працівникам податкової міліції:

  • а) молодшого начальницького складу визначається нормативними актами ДПСУ;
  • б) старшого й середнього начальницького складу визначається Кабінетом Міністрів України;
  • в) вищого начальницького складу відповідно до Конституції України присвоює Президент України за поданням Голови ДПСУ.

Атестовані працівники податкової міліції мають формений одяг, знаки розрізнення і забезпечуються ними безплатно. Кабінет Міністрів України затверджує опис і зразки форменого одягу, знаків розрізнення начальницького складу податкової міліції. Закон встановлює відповідальність посадових і службових осіб податкової міліції за невиконання чи неналежне виконання своїх обов´язків чи інші протиправні діяння. У межах своїх повноважень вони самостійно приймають рішення і несуть за свої протиправні дії або бездіяльність юридичну та інші види відповідальності. Дисциплінарну відповідальність вони несуть згідно із Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ, кримінальну, цивільну та адміністративну відповідальність у порядку, передбаченому відповідними законами. При виконанні своїх обов´язків відповідно до наданих законодавством повноважень та у межах закону працівники податкової міліції не несуть відповідальності за завдані збитки. Такі збитки компенсуються за рахунок держави. При порушенні працівником податкової міліції прав і законних інтересів людини і громадянина відповідний орган державної податкової служби зобов´язаний вжити заходів до поновлення цих прав, відшкодування завданих матеріальних збитків, на вимогу громадянина публічно вибачитися. Дії, бездіяльність або рішення податкової міліції, її посадових та службових осіб можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку до суду чи прокуратури.

Отже, Державна податкова служба України є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової політики в Україні. Удосконалення її діяльності здійснюється шляхом реформування законодавства та практики його реалізації, кадрового забезпечення, функцій, повноважень, форм і методів діяльності як центрального органу так і підрозділів на місцях.

Державний контроль за використанням коштів та матеріальних ресурсів здійснює в Україні Державна контрольно-ревізійна служба. Структурно вона складається з: а) Державної фінансової інспекції України; б) контрольно-ревізійних управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі; в) контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) у районах, містах і районах у містах. Закон України «Про державну контрольно-ревізійну службу України» від 26 січня 1993 р. встановлює, що головними завданнями державної контрольно-ревізійної служби є:

  • а) здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності у міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів;
  • б) розробка пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень;
  • в) здійснення заходів з метою запобігання їх у подальшому .

Державний контроль здійснюється певними формами і методами, серед яких виділяють ревізії і перевірки. Ревізія — це метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, установи, організації, додержанням законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку і звітності, спосіб документального викриття недостач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, запобігання фінансовим зловживанням. За наслідками ревізії складається акт. Перевірка це обстеження і вивчення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації або їх підрозділі в. Наслідки перевірки оформляються довідкою або доповідною запискою. Державна фінансова інспекція України діє через Міністерство фінансів України і йому підпорядкована.

Контрольно-ревізійні управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі підпорядковані Державній фінансовій інспекції України. До складу обласних контрольно-ревізійних управлінь входять контрольно-ревізійні підрозділи (відділи, групи) у районах, містах і районах у містах. Контрольно-ревізійні управління у Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі очолюють начальники, які призначаються Головою Державної фінансової інспекції України за погодженням з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями. Начальники контрольно-ревізійних управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі призначають і звільняють керівників контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) у районах, містах і районах у містах. Видатки на утримання державної контрольно-ревізійної служби визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з державного бюджету.

Таким чином, СБУ, ОВС та інші правоохоронні органи виконують важливі завдання і функції щодо створення нормальних умов для реалізації конституційних норм, охороняють і захищають їх від правопорушень, вживають необхідних заходів щодо відшкодування шкоди. Порядок їх організації і діяльності регламентується законами і підзаконними нормативно-правовими актами. Вдосконалення правового регулювання їх діяльності сприятиме підвищенню ефективності їх роботи щодо захисту Конституції України.


загрузка...