Навігація
Посилання


Розглянувши загальну характеристику світового, Європейського та Українського конституціоналізму, основні положення теорії конституції, основ конституційного ладу, проблеми правового статусу людини і громадянина, основи народовладдя, основи реформування органів законодавчої, виконавчої, судової влади та контрольно-наглядових органів в Україні, конституційні основи організації і діяльності правоохоронних органів, загальна характеристика суб´єктів громадянського суспільства, територіальний устрій в Україні та перспективи його удосконалення і реформування місцевого самоврядування в Україні ми пропонуємо такі висновки:

Конституціоналізм — це система усіх юридичних явищ, які пов´язані з розробкою, прийняттям та дією конституцій, їх науковими дослідженнями та з´ясуванням конституційності, тобто міри відповідності існуючих суспільних відносин, актів та дій державних і громадських структур вимогам основного закону держави. Проблеми конституціоналізму полягають в тому, що в науці конституційного права України неоднаково тлумачаться його поняття і зміст, існують різні позиції стосовно його удосконалення.

Конституція України є Основним Законом України і займає головне місце в системі Українського законодавства. Вона має вищу юридичну силу. Усі інші законодавчі акти мають відповідати принципам і нормам Конституції України. В той же час існують різні думки щодо розуміння принципу верховенства права і верховенства закону, немає порозуміння того, куди слід відносити верховенство конституції до верховенства права чи верховенства закону.

Конституційний процес в Україні має власну історію. Він розпочався в період княжої доби з такого важливого конституційного акту як «Руська правда», пройшов складний етап розвитку у періоди знаходження земель України в різних державах і продовжує удосконалюватися в умовах життєдіяльності незалежної України. Проблеми удосконалення Конституції України постійно знаходяться у полі зору як науковців, так і практики конституційного і державного будівництва Української держави і суспільства.

Основи конституційного ладу України, що закріплені у Конституції України, складають загальний конституційно-правовий інститут, є визначальними для всіх інших інститутів та відіграють важливе значення для всього державно-правового регулювання суспільних відносин. Загальний конституційно-правовий інститут основ конституційного ладу включає в себе такі головні інститути: гуманістичні засади конституційного ладу; конституційні засади форми держави; конституційні засади якісних рис української держави; політичні, правові, економічні, соціальні, культурні засади конституційного ладу; основні функції і обов´язки української держави. Удосконалення конституційного ладу знаходить своє підтвердження у необхідності реформування його конституційних засад форми і механізму держави, правового статусу людини і громадянина, інших напрямів конституційного регулювання.

Основи конституційного правового статусу людини і громадянина — це їх правове становище в суспільстві, що закріплене конституційними нормами та характеризується правосуб´єктністю, принципами, гарантованими правами, свободами і обов´язками та іншими рисами, що визначають таке становище особистості.

До основ конституційного правового статусу людини і громадянина включаються такі елементи:

  • а) правосуб´єктність;
  • б) принципи правового статусу;
  • в) громадянство;
  • г) правовий статус іноземців і осіб без громадянства та біженців;
  • д) права, свободи та обов´язки громадян України;
  • е) гарантії здійснення правового статусу людини і громадянина. Потребує удосконалення та реформування елементний склад та види правового статусу людини і громадянина.

Конституційні права, свободи та обов´язки громадян України — це закріплені Конституцією і законами України можливі і необхідні моделі поведінки громадянина України, що забезпечують йому користування особистими, політичними, економічними, соціальними і духовними благами в межах правомірної поведінки, гарантуються державою і суспільством та об´єктивно необхідні для нормативного функціонування суспільства і держави і демократії. Удосконалення якісних і кількісних характеристик основних прав і свобод особи має бути спрямоване на подальше утвердження і забезпечення правового статусу людини і громадянина.

Демократія в Україні здійснюється у формі безпосереднього народовладдя (пряме правління) та представницького народовладдя (представницьке правління). Безпосередня (пряма) демократія передбачає здійснення народом своєї влади безпосередньо, через різні форми волевиявлення громадян у найважливіших питаннях державного і суспільного життя. До її інститутів, зокрема, належать референдуми, вибори, народна законодавча ініціатива, народні обговорення, загальні збори громадян тощо. Представницька демократія передбачає здійснення народом своєї влади через обраних ним представників у органи державної влади та місцевого самоврядування чи делегування власних повноважень посадовим особам. До інститутів первинної представницької демократії, зокрема, належать парламент, президент, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцеві ради і органи самоорганізації населення, голови сільських, селищних і міських рад та ін.

Територіальний устрій України це передбачена законом організація території держави, внутрішній її поділ на певні територіальні частини (територіальні одиниці) для забезпечення найбільш оптимального вирішення завдань та здійснення функцій держави і суспільства. Територіальні одиниці є просторовою основою для утворення та діяльності відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Реформування адміністративно-територіального устрою України є нагальною проблемою сьогодення.

Місцеве управління та самоврядування це здійснення владних повноважень на муніципальному рівні через місцеві органи держави та самою територіальною громадою через безпосередні і представницькі форми народовладдя. Місцеве самоврядування в Україні здійснюється територіальною громадою самостійно та через її органи і посадових осіб. Удосконалення місцевого управління і самоврядування в Україні потребує приведення муніципального законодавства і практики його реалізації до вимог Всесвітньої декларації місцевого самоврядування і Європейської хартії місцевого самоврядування.


загрузка...